СанПіН

Державні санітарні правила і норми

„Організація та проведення

дератизаційних заходів”

1.      Галузь застосування

1.1. Державні санітарні правила і норми “Організація та проведення дератизаційних заходів”

 (далі – Санітарні правила):

     -  встановлюють вимоги щодо забезпечення ефективної системи захисту виробничих, громадських, житлових будівель, споруд, територій в межах населених пунктів, у природних вогнищах інфекційних антропонозних захворювань, а також транспортних засобів та створення перешкод, що охороняють обєкти перед доступом й  можливістю появи та розмноження синантропних гризунів – потенційних переносників збудників захворювань людини (далі – гризуни).

  - проведення моніторингу їхньої активності згідно Рекомендованого міжнародного кодексу загальних принципів гігієни харчових продуктів, Основних принципів харчової гігієни, включаючи систему аналізування небезпечних факторів і критичних точок управління (НАССР).

       - регламентують організацію проведення дератизаційних заходів та дотримання безпеки при їх проведенні.

1.2. Санітарні правила призначені для установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, а також суб’єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензію МОЗ на проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт (крім робіт на об’єктах ветеринарного контролю).

1.3. Виконання вимог цих Санітарних правил обов’язкове при проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в експлуатацію будівель, споруд; при проведенні робіт по зниженню чисельності синантропних гризунів при здійсненні держсанепіднагляду за забезпеченням санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

1.4. Санітарні правила розроблені у відповідності до законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хворіб» та Положень про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні і про державну санітарно-епідеміологічну службу в Україні, затверджених відповідними постановами Кабінету Міністрів України та згідно міжнародних норм.

1.5. Контроль за виконанням цих Санітарних правил покладається на установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби України.

2. Загальні положення

2.1. У цих санітарних правилах застосовуються такі основні терміни та визначення:

Дератизація – система заходів, направлених на моніторинг, знищення або зниження чисельності гризунів у середовищі життєдіяльності людини з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення та для створення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Синантропні гризуни – види гризунів (щурі, миші), які живуть в населених пунктах і пов’язані із життєдіяльністю людини.

Об’єкт – окрема будівля (приміщення), що має єдине цільове призначення і господарську приналежність та розташована за однією адресою.

Фізична площа – реальна площа будівель та споруд об’єктів, згідно проектів технічної та кошторисної документації.

Оперативна площа – фізична площа з урахуванням кратності обробок.

Родентициди – отруйні речовини, які застосовують для знищення гризунів.

Отрутопринади – засоби, приготовлені при змішуванні родентицидів з харчовою основою, для знищення гризунів.

Контейнери – спеціальні пристрої, що використовуються для розміщення в них отрутопринад

Мишоловки – спеціальні пристрої, що використовуються для відлову мишей

Щуроловки – спеціальні пристрої, що використовуються для відлову щурів

Контрольно-винищувальні майданчики – спеціальні пристрої, що застосовуються на об’єктах з метою одночасного виявлення та знищення гризунів.

Контрольно-пильові майданчики – спеціальні пристрої, які використовуються для об’єктивного виявлення гризунів.

Ультрафіолетові лампи – спеціальні пристрої, що використовуються для виявлення слідів сечі гризунів.

2.2. При здійсненні державного санітарного нагляду та контролю за виконанням вимог Правил державною санітарно-епідеміологічною службою України керуються законодавчими актами:

2.2.1. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994р. (із змінами від 07.02.2002р. № 3037-ІІІ).

2.2.2. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06.04.2000р. (із змінами від 05.06.2003р. № 913-ІV).

2.2.3. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995р. (із змінами від 18.03.2004р. № 1628-ІV).

2.2.4. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» №1775-ІІІ від 01.06.2000р.

     2.2.5. Постанова КМ України від 19.08.2002р. № 1217 “Про внесення змін до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні”.

     2.2.6. Постанова КМ України від 19.08.2002р. № 1218 “Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України”.

2.2.7. Постанова КМ України від 18.09.1995р. № 746 “Порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами”.

2.2.8. Постанова КМ України від 19.02.1996р. № 226 “Про державний нагляд і державний контроль за додержанням законодавства про пестициди і агрохімікати”.

2.2.9. Постанова КМ України від 24.09.2004р. № 1272 “Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу”.

2.2.10. Постанова КМ України від 24.09.2004р. №1273 “Про внесення змін до Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України”.

2.2.11. Постанова КМ України від 12.07.2005р. № 560 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”.

2.2.12. Постанова КМ України від 26.07.2006р. № 1010 „Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів”.

2.2.13. Постанова КМ України від 03.07.2006р. № 908 „Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів”.

2.2.14. Постанова КМ України від 27.08.2003р. № 1351 (із змінами) “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби”.

2.2.15. Спільний наказ Держпідприємництва України і МОЗ України від 16.02.2001р. № 38/63 „Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, господарської діяльності з медичної практики та проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (крім робіт на об’єктах ветеринарного контролю)”.

2.2.16. Наказ МОЗ України від 06.11.2006р. № 739 „Про організацію роботи з державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок і проведення їх державної реєстрації”.

2.2.17. Приказ МЗ СССР от 28.10.1987 № 1156 «Об утверждении «Единых ведомственных норм обслуживания и выработки на работы по профилактической дезинфекции населенных пунктов городской и сельской местности».???

2.2.18. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001.-98 “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві”.

2.2.19. ДСП 201-97 “Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)”.

2.2.20. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 “Допустимі дози, концентрації кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, у воді водоймищ, ґрунті”.

2.2. 21. СН 535-81.

2.2.22. ДБН В.2.2-10-2001 Учреждения здравоохранения. Утверждены приказом Госстроя Украины от 04.01.2001 № 2.

2.2.23. ГОСТ 9.057-75 «Единая система защиты от коррозии и старения. Материалы полимерные, древесина, ткани, бумага, картон. Метод лабораторных испытаний на устойчивость к повреждению грызунами».

2.2.24. ГОСТ 17269-71. Респираторы фильтрующие газо-пылезащитные РУ-60 и РУ-60м. Технические условия.

2.2.25. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

2.2.26. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

2.2.27. ГОСТ 12.4.103-83 ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук, классификация.

2.2.28. ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования.

ДСТУ 1748-92 Пастки для щурів та мишей. Технічні умови.

2.2.29. Методические указания по борьбе с серой крысой в каменноугольных шахтах. Утв. Минздравом СССР № 15/16-19 от 22.10.89. ???

2.2.30. Методические указания по борьбе с грызунами в жилых домах. Утв. Минздравом СССР № 26-6/43 от 05.08.87. ???

2.2.31. Методические указания по дератизации на морских судах для судовых медицинских работников. Утв. Минздравом СССР № 286/12 от 30.12.85. ???

2.2.32. Методические указания по борьбе с серой крысой в природных очагах иктерогеморрагического лептоспироза. Утв. Минздравом СССР 09.06.84. ???

2.2.33. Временные указания по борьбе с обыкновенными полевками на овощебазах. Утв. Минздравом СССР № 28-6/4 от 13.02.84. ???

2.2.34. Методические указания по борьбе с грызунами в населенных пунктах. Утв. Минздравом СССР № 28-6/5 от 06.10.81. ???

2.2.35. Временные методические указания по газовой дератизации и дезинсекции судов смесью бромистого метила и углекислоты. Утв. Минздравом СССР 22.01.73. ???

2.2.36. Дополнения к Инструкции по газовой обработке морских судов бромистым метилом, синильной кислотой и сернистым ангидридом. Утв. Минздравом СССР № 841-70 от 04.03.70. ???

2.2.37. Временная инструкция по определению относительной численности грызунов в морских и речных портах. Утв. Минздравом СССР № 218 от 04.08.69. ??

2.2.38. Инструкция по применению постоянных мест отравления грызунов на морских судах и в портах. Утв. Минздравом СССР 26.07.67. ???

2.2.39. Инструкция по газовой обработке морских судов бромистым метилом, синильной кислотой и сернистым ангидридом. Утв. Минздравом СССР № 650-66 от 02.12.66. ???

2.2.40. Методические указания для судовых медицинских работников (По борьбе с грызунами на морских судах. Утв. Минздравом СССР № 453 от 23.08.63). ???

2.2.41. Инструкция по применению углекислого газа для борьбы с грызунами и другими вредителями в камерах холодильников и пищевых складов. Утв. Минздравом СССР 14.01.63. ???

2.2.42. Временная инструкция по борьбе с грызунами и их эктопаразитами в очагах клещевого энцефалита. Утв. Минздравом СССР 20.03.60. ???

2.2.43. Временные методические указания по гигиенической оценке и санитарному контролю за применением, хранением и продажей населению препаратов бытовой химии. № 1109-73. Утв. МЗ СССР 06.73. ???

2.2.44. Временные методические указания по изучению токсичности препаратов санитарно-гигиенического назначения в аэрозольных баллонах. № 28-7/6. Утв. МЗ СССР 21.08.85. ???

2.2.45. Методические указания по оценке воздействия вредных химических соединений на кожные покровы и обоснование предельно допустимых уровней загрязнения кожи. № 22102-79. Утв. МЗ СССР 01.11.79. ???

3.      Загальні вимоги до організації проведення дератизаційних заходів

3.1. Заходи по боротьбі із синантропними гризунами в населених пунктах та на об’єктах повинні бути систематичними, носити комплексний характер і складатися із санітарно-гігієнічних, санітарно-технічних та винищувальних заходів.

3.2. У приміщеннях, будівлях та спорудах, які є місцем проживання, трудової діяльності або тимчасового перебування людей, в наземних чи підземних спорудах, на територіях населених пунктів, а також в транспортних засобах (далі – об’єкти) повинно забезпечуватися систематичне щомісячне проведення профзаходів об’єктів епідемічного ризику від гризунів.

3.3. Об’єкти, які мають епідеміологічне значення, є:

-         підприємства харчової промисловості, за винятком підприємств по видобутку і розмелу повареної солі;

-         підприємства, здійснюючі збереження, оптову і роздрібну торгівлю продовольчими товарами;

-         підприємства громадського харчування;

-         лікарняні заклади (стаціонари);

-         оздоровчі організації для дітей (міські і заміські), дома відпочинку, пансіонати, готелі, мотелі, кемпінги;

-         освітні заклади для дітей і підлітків (дошкільні, загальноосвітні, спеціальні для дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків);

-         організації водопостачання і каналізації;

-         об'єкти комунального побутового водопостачання (очисні спорудження);

-         організації, що займаються невиробничими видами побутового обслуговування населення (кладовища);

-         організації, що займаються зовнішнім благоустроєм міст і селищ міського типу: організацією санітарного очищення і збирання, озелененням (зелені зони відпочинку);

-         митні термінали, вокзали залізничні, морські, річкові, аеропорти;

-         судна морські, річкові, повітряні, призначені для перевезення пасажирів і вантажів.

-         елеватори та зерносховища

3.4. Одноразова суцільна дератизація в населених пунктах повинна проводитись не менше, ніж два рази на рік у період розмноження гризунів (березень-квітень) та масової міграції гризунів (жовтень-листопад) після визначення їх чисельності. Фінансове забезпечення проведення суцільних дератизаційних робіт в населених пунктах, на відкритих територіях (що є, або можуть бути місцем існування гризунів), по берегах водоймищ, в індивідуальних будинках, на територіях парків, у місцях масового відпочинку населення (не менше двох разів на рік) покладається на органи місцевого самоврядування.

3.5. Дератизаційні заходи в населених пунктах проводяться тільки юридичними або фізичними особами, які отримали ліцензію на право проведення даного виду діяльності. Адміністрація будь-якого об’єкту незалежно від форми власності має право проводити дератизаційні роботи при наявності відповідної ліцензії або зобов’язана забезпечити проведення профілактичних дератизаційних робіт шляхом укладення договорів із суб’єктами господарської діяльності, що мають відповідну ліцензію на право проведення таких робіт. При існуванні природних осередків інфекційних хвороб або при неблагополучній епідемічній ситуації на конкретній адміністративній території проведення дератизаційних робіт здійснюється в обов’язковому (примусовому) порядку, на договірній основі тільки організаціями, підприємствами, що мають відповідну ліцензію МОЗ.

3.6. Громадяни можуть здійснювати власними силами заходи по знищенню гризунів тільки в межах власних індивідуальних будівель, споруд і прибудинкових територій.

4.      Обов’язки та відповідальність

4.1. Відповідальність за виконання інженерно-будівельних та інженерно-технічних заходів по захисту споруд від гризунів покладається на проектно-будівельні організації, що здійснюють проектування об’єктів, їх будівництво, ремонт або реконструкцію.

4.2. Відповідальність за забезпечення захисту об’єктів від гризунів покладається на установи, організації, підприємства та фізичні особи, які є власниками таких об’єктів. Відповідальність за забезпечення захисту від гризунів приміщень, що знаходяться в оренді, покладається на орендодавця.

4.3. Відповідальність за забезпечення захисту від гризунів житлових та не житлових приміщень з прилягаючою територією (присадибна ділянка), які є приватною власністю громадян, покладається на власника (співвласників).

4.4. Відповідальність за проведення загальних дератизаційних заходів на адміністративній території покладається на органи місцевого самоврядування.

4.5. Для боротьби з гризунами можуть застосовуватися безпечні для людини механічні засоби вилову (капкани, верші, мишоловки тощо), а також спеціальні дератизаційні засоби (фізичні, хімічні, біологічні), які пройшли державну реєстрацію і дозволені для застосування в Україні.

4.6. При роботі з дератизаційними засобами користувачі повинні суворо дотримуватися рекомендацій щодо сфери їхнього використання, вимог безпеки, які вказані в інструктивно-методичних документах із їх застосування. Реалізація у торгівельній мережі дератизаційних засобів, не дозволених МОЗ України для застосування в побуті, СУВОРО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

     4.7. Суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право заняття даним видом діяльності повинні вести усю затверджену статистичну документацію по даному напрямку діяльності та щоквартально надавати звіт про виконану роботу, згідно з галузевими формами звітності до територіальних закладів держсанепіднагляду.

5.      Вимоги щодо захисту об’єктів від синантропних гризунів

5.1. Захист об’єктів від гризунів повинен забезпечуватися проведенням комплексу інженерно-будівельних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних та власне дератизаційних заходів, а також дотриманням вимог, встановлених цими Санітарними правилами.

5.1.1. Інженерно-будівельні, інженерно-технічні та санітарно-гігієнічні заходи повинні виключати можливість доступу гризунів до будь-якого джерела продуктів харчування та води, включаючи харчові відходи, а також ліквідувати умови, сприятливі для існування та розселення гризунів. До таких умов відносяться захаращеність приміщень, наявність шпарин і ходів у підлозі, стінах, стелях, місцях вводу та виводу інженерних комунікацій. Проникнення гризунів суттєво обмежується шляхом створення вертикальних перепон, розташованих вище 50 см від рівня підлоги, виконаних з гладких невразливих для гризунів матеріалів і облаштованих у верхній частині по типу “комірця”. Доступ гризунів до потенційного джерела харчування слід виключити шляхом зберігання продуктів у спеціальних контейнерах, холодильниках, шафах, ящиках та іншій тарі, виготовленій з матеріалів, стійких до пошкодження гризунами, відповідно до вимог ГОСТ 9.057-75, з щільною кришкою.

           5.1.2. Усі двері та вікна в приміщенні повинні закриватися щільно. В підвалах, сміттєпроводах, сміттєкамерах, складських приміщеннях пороги та нижні частини дверей повинні бути виготовлені із матеріалу, стійкого до пошкодження гризунами, відповідно до вимог ГОСТ 9.057-75, або оббиті листовим металом (не менше 50 см від підлоги). Вікна в підвальних приміщеннях повинні бути засклені, або оббиті металевою сіткою із розміром отворів не більше 0,5 х 0,5 см.

     5.1.3. Вентиляційні отвори та канали повинні бути засітчені металевою сіткою з отворами не більше 10 х 10 мм. ??? вентвимоги

5.1.4. Отвори навколо місць входів і виходів технічних комунікацій, порушення цілісності фундаментів, стін, шпарини в дверному полотні, одвірках і порогах, свіжі отвори, створені гризунами, повинні бути ліквідовані в короткий термін з моменту їх виявлення цементом або іншими, стійкими до пошкодження гризунами, матеріалами.

            5.1.5. Приміщення та місця, призначені для зберігання харчових продуктів та іншого можливого корму гризунів, підсобні приміщення (особливо в дитячих та лікувально-профілактичних установах), сміттєпроводи, сміттєкамери, підвали, сходові клітки, горища забороняється загромаджувати будматеріалами, тарою, непридатним обладнанням, меблями та іншими речами, що створюють укриття для гризунів і ускладнюють доступ до місць обробки.

5.1.6. В харчоблоках дитячих, лікувальних і оздоровчих установ місця переробки і зберігання харчових продуктів та відходів повинні бути ізольовані від приміщень призначених для дітей, хворих та відпочиваючих. Невикористані (а на ніч – всі) харчові продукти повинні бути сховані в недоступну для гризунів тару. Особисті продукти харчування повинні зберігатися в холодильниках, або в непроникній для гризунів тарі в тумбочках.

5.1.7. Для захисту харчових продуктів, сировини та іншої продукції, яка може бути кормом чи предметом пошкодження гризунами, застосовують холодильники або тару у відповідності до п.5.1.1.

5.1.8. Продукцію, яку неможливо захистити від гризунів за допомогою надійної тари, необхідно зберігати в упаковці виробника, складуючи штабелями на стелажах на висоті не менше 25 см. від рівня підлоги.

5.1.9. Харчові відходи необхідно зберігати в щільно закритих баках або контейнерах, розташованих в холодильній камері або спеціально відведеному місці. Забороняється зберігати харчові відходи в незакритій тарі і залишати у виробничих приміщеннях в нічний час. Побутове сміття також необхідно збирати у сміттєзбірники із щільною кришкою.

5.1.10. Зворотну тару зберігають на підтарниках або стелажах на висоті не менше 25 см від рівня підлоги. Тару, що не використовується протягом доби з моменту вивільнення, видаляють з приміщень.

5.1.11. Складські приміщення, бази перед завантаженням повинні бути оглянуті на предмет гризунонепроникності і при необхідності відремонтовані. Не рідше одного разу на три місяці слід повністю перекладати штабелі з харчовими продуктами, сировиною або матеріалами для ліквідації гніздування гризунів.

Ідентифікація та ізоляція товару, в якому виявлені шкідники:

Відмітити продукти, в яких виявлено шкідників та ізолювати їх від інших (“чистих”) продуктів.

Проінформувати про це власника складу.

Не зберігати пошкоджених продуктів на полицях та в інших місцях спільного складування

Застосувати процедуру повернення товару?

5.1.12. На підприємствах з переробки харчових, сільськогосподарських продуктів експлуатація транспортуючих та інших механізмів повинна виключати розсипання продуктів, що підлягають обробці.

У випадку розсипання  продукції...

Прибирати, чистити та мити поверхні:

•         розвантажувальні засоби,

•         склад,

•         позаскладські приміщення,

•         полиці,

•         кімнати відпочинку.

Часте прибирання, чищення та миття

•       всі легкодоступні місця – щоденно;

•       критичні місця – раз на місяць.

Пошкоджені фасовані товари забрати та знищити

Всі розсипані(розлиті) продукти прибрати промисловим порохотягом.

За допомогою попрохотяга проводити прибирання всіх критичних місць.

По закінченні прибирання почистити порохотяг!

    Щітки, совки, порохотяги та інші засоби прибирання зберігати у спеціально відведених місцях та у відповідному санітарно – гігієнічному стані

5.1.13. У підземних спорудах (кам’яновугільні шахти, метрополітен тощо) харчові відходи необхідно збирати в спеціальні ємності, розташовані у місцях харчування персоналу та регулярно вивозити їх на поверхню. Харчові продукти (пайки шахтарів) необхідно зберігати в термосах; асенізаційні вагонетки з підземних виробіток необхідно не рідше двох разів в тиждень доставляти на поверхню в зливний пункт.

5.1.14. Медичні відходи (перев’язувальний матеріал, біологічні відходи тощо) заборонено зберігати в ємностях, доступних для гризунів, їх необхідно знищувати в кінці кожної зміни. Приміщення моргів повинні бути обладнані стелажами, нижня полиця яких відступає від підлоги не менше 50 см., ніжки стелажів слід обладнати металевими “комірцями”, які перешкоджають проникненню гризунів на стелаж. Отвори для стоку води слід обладнати з’ємними решітками із розміром отворів не більше 0,5 х 0,5 см.

5.1.15. Механічне очищення сміттєпроводів, сміттєкамер в житлових будинках, адміністративних і громадських спорудах необхідно проводити не рідше одного разу на добу. Зібрані в контейнери тверді побутові відходи повинні вивозитися відповідно до санітарних вимог.

5.1.16. На прибудинковій території сміття необхідно збирати і вивозити щоденно.

5.1.17. Контейнерні майданчики і місця встановлення контейнерів для збору відходів повинні бути розташовані здаля від будівель, асфальтовані (забетоновані) і утримуватися в чистоті. Навколо них (в радіусі не менше 10 метрів) не повинно бути захаращеності побутовими та промисловими відходами.

5.1.18. Прибудинкова територія, парки, сквери, кладовища повинні постійно утримуватися в чистоті і звільнятися від бур’янів і неорганізованих сміттєзвалищ.

5.1.19. Необхідно забезпечити особам, що проводять дератизацію, можливість доступу до стін, кутів і технічних комунікаційних вводів. Необхідно також не рідше 1 разу на місяць повідомляти виконавців дератизаційних робіт про терміни повного чи часткового звільнення складських приміщень від продукції.

5.2. Додаткові вимоги щодо забезпечення санітарного і технічного стану транспортних, ветеринарних, сільськогосподарських та інших об’єктів специфічних категорій визначаються відомчими інструкціями.

5.3. Конкретний перелік санітарно-гігієнічних і санітарно-технічних заходів, необхідних для захисту окремих об’єктів від гризунів, складається фахівцями територіальних установ державної санітарно-епідеміологічної служби, або спеціалістами закладів, що виконують дератизаційні роботи, та надаються замовнику з роз’ясненням термінів виконання.

     5.4. При будівництві, реконструкції, ремонті та перепрофілюванні об’єктів, у першу чергу епідеміологічно значимих, необхідно передбачити їх оснащення охоронно-захисними дератизаційними системами (електроімпульсні захисні пристрої). ??? (велика резистенція до роботи  данного устаткування)

6. Вимоги до методології проведення дератизаційних заходів

6.1. До дератизаційних заходів відноситься:

-         обстеження об’єктів з внесенням даних у паспорт об’єкту;

-         визначення обсягу та методів роботи;

-         профілактичні та винищувальні роботи;

-         інші роботи, спрямовані на зниження чисельності гризунів;

-         контроль ефективності проведених дератизаційних заходів.

6.2. Обстеження об’єктів повинно бути спрямовано на

-                                                                                                                           виявлення гризунів, визначення шляхів, якими гризуни можуть проникати на територію обєкту    та всередину приміщень, оцінку їх шкідливої діяльності, у тому числі - небезпеки виникнення пов’язаних з гризунами хвороб, вивчення наявності сприятливих умов для розмноження гризунів, умов існування гризунів, чисельності, особливостей розташування та інших популяційних характеристик, визначення дій, які мають за мету захист обєкту від шкідників у звязку із запровадженням моніторингової системи знищення шкідників на обєкті, вибору оптимальної стратегії і тактики зниження чисельності гризунів і попередження можливостей захворювань населення.

       Обстеження об’єкту включає:

огляд об’єкту та його території з оцінкою санітарно-технічного стану, збір інформації шляхом опитування, роботи з обліку чисельності, доставку гризунів в спеціалізовані лабораторії, складання для замовників рекомендацій щодо санітарних і технічних заходів, необхідних для захисту об’єкту від гризунів.

Представник фірми ДДД в супроводі Координатора у справах знищення шкідників виконує початковий огляд обєкту, користуючись  Листком контрольних запитань.

       Результати початкового огляду працівник фірми ДДД записує в документ „Звіт початкового огляду” формуляр F-1/PR–1. В тому звіті вказує, які необхідно провести коригування.

„Звіт початкового огляду” представник фірми ДДД передає Координаторові знищення шкідників. Координатор зобов’язаний виконати коригування та запобіжні заходи які є відзначені в „Звіті початкового огляду” 1

6.2.1. Обстеженню на наявність гризунів підлягає вся площа будівель і незабудованої території: в лікувальних, дитячих і харчових об’єктах не рідше 1 разу на  місяць, в інших – 1 раз на квартал.

6.2.2. При обстеженні повинен проводитися огляд приміщень і незабудованої території із застосуванням об’єктивних методів виявлення та обліку гризунів:

основного – слідові майданчики, та (або) додаткові – контрольні принади, клейові майданчики, наявність слідів сечі,  відлови, тампонування нір.

6.2.3. Виявлення гризунів або свіжих слідів їхнього перебування об’єктивним методом (п. 6.2.2.) є показником для необхідності проведення винищувальних робіт у відповідних будівлях, прилеглій території і на транспортних засобах. В зелених зонах населених пунктів (парках, скверах, садах), а також в природних вогнищах інфекцій винищувальні роботи стосовно гризунів проводять за епідпоказаннями.

6.3. Винищувальні дератизаційні заходи проводять фізичними, механічними способами, а також хімічним способом шляхом розкладки отрутопринад, обпилювання, газації та іншими способами, вибір яких визначається особливостями об’єкту, особливостями гризунів, властивостями дератизаційних засобів.

6.4. Тактика дератизації визначається конкретним видом об’єкту, чисельністю та видовим складом гризунів і передбачає вибір часу, обсягу дератизації, кількості та складу принади, здійснення спеціальних заходів, направлених на підвищення ефективності дератизації.

6.5. Дератизацію проводять одночасно в усіх приміщеннях об’єкту та на прилягаючий території, заселених гризунами.

Бар’єрну дератизацію проводять при наявності епідеміологічних та санітарно-гігієнічних показників на територіях, прилягаючих до об’єктів у період, найбільш сприятливий для міграції гризунів.

6.6. На об’єктах, що заселяються гризунами періодично, не рідше 1 разу на 2 місяці необхідно проводити профілактичні роботи шляхом закладки довгодіючих пунктів отруєння.

6.7. Заходи по зниженню чисельності гризунів проводяться в межах всієї площі будівель: загальнокорисної основної площі (квартири, коридори, стінні шафи, санвузли, кухні, сходові марші, холи тощо) і додатковій площі (підвали, горища, сміттєкамери, котельні, бойлерні тощо), а також на незабудованій прилеглій території.

6.8. Дератизаційні роботи в осередках зоонозних інфекцій необхідно проводити згідно з діючими нормативними документами з урахуванням специфіки всіх складових, що забезпечують функціонування, епізоотичну і епідемічну активність осередку.

При наявності епідеміологічних та санітарно-гігієнічних показників на території міських і сільських поселень, у природних вогнищах інфекційних антропозоонозних захворювань здійснюють суцільну дератизацію.

На підприємствах харчової промисловості (молочної, кондитерської, мясної, хлібобулочної, дитячого харчування та ін.), а також у закладах громадського харчування моніторинг  і  дератизаційні заходи проводяться наступним шляхом:

     Представник фірми ДДД аналізує місця найбільшого скупчення гризунів. На підставі зібраних даних створює дві перешкоди які б оберігали заклад від проникнення гризунів i  запроваджує моніторинг активності гризунів в середині приміщення.

        Перешкода перша (зовнішня) – встановлення контейнерів дератизаційних вздовж огорожі на території підприємства.

       Друга перешкода – встановлення контейнерів біля всіх об’єктів (споруд) підприємства.

В середині приміщень закладу встановлює ловушки для гризунів (перешкода третя).

Встановлення контейнерів дератизаційних та ловушок для гризунів виконує на наступних засадах:

    Моніторинг контейнерів дератизаційних та лапок для гризунів виконує представник фірми

ДДД 1 раз в місяць. У випадку,  коли результати моніторингу вказують на високу активність гризунів, періодичність повинна бути змінена до 1-го разу в тиждень.

Контейнери дератизаційні:

-         Розставляє їх на відстані 20-30 м один від одного;

-         Закріплює їх до стіни чи підлоги;

-         Нумерує порядковим номером;

-         Наклеює на них застережну наклейку:

-         Над контейнером дератизаційним (наприклад на стіні) на висоті 150 – 160 см. розміщує інформацію про місце встановлення з порядковим  № :

-         всередині кожного контейнера (на кришці) розміщує контрольний лист інспекції контейнера:

-         розміщення всіх контейнерів наносить на „Поповерховий план”  F - 1/PR – 2 ;

-         в контейнері дератизаційному розміщує від 1 до 4 парафінованих приманок з антикоагулянтом або пакетики з родентицидом у формі пасти.

-          

Всі ці виконані роботи підтверджує записом до формуляру „Протокол дератизації”

F - 2/PR – 2, „Карта огляду контейнерів дератизаційних” F - 3/PR – 2;

Пастки для гризунів:

-         розставляє їх в безпечних місцях вздовж стін на відстані 8-10 м (в деяких випадках 30м) одна від другої;

-         при вхідних дверях розміщує їх  на відстані до1м від дверних пройомів з обох боків;

-         над пасткою для гризунів (напр.на стіні) на висоті 150 – 160 см розміщує інформацію про місце розташування з порядковим №

-         всі встановлені пастки наносить на поповерхневий план закладу F-1/PR – 2;

-         пастки повинні застосовуватись без харчових та хімічних приманок;

всі виконані роботи вносить до до формуляру „Протокол дератизації F-2/PR–2, „Карта огляду лапок для гризунів” F-4/PR–2 ;

Дії, пов’язані з другим та поточними візитами:

Представник фірми ДДД документує обстеження контейнерів дератизаційних і лапок для гризунів, розміщених згідно з „ Поповерхневим планом закладу” F-1/PR–2. Підчас огляду контейнерів дератизаційних представник фірми ДДД:

-         визначає наявність всіх контейнерів та, чи всі вони знаходяться на своєму місці;

-         оцінює технічний стан контейнерів;

-         оцінює, чи не було викрадено принаду;

-         оцінює кількість поїдання отрутопринади (виражаючи її в грамах);

-         усуває з території закладу надгрижені або попсуті приманки;

-         розміщує нові (свіжі) отрутопринади;

-         оцінює, чи препарат не був пошкоджений іншими тваринами (напр.слимак, комахи чи інші);

-         оглядає, чи в контейнері або поруч із ним не знаходяться мертві шкідники (якщо так, то визначає їх вид та усуває з теренів закладу) ;

-         дезінфікує  місце, де знайшов мертвого гризуна ;

-         обстежує, чи в контейнері або довкола нього  спостерігаються сліди перебування гризунів (тобто екскременти мишей чи щурів, сліди їх, і т.п.);

-         дає рекомендації щодо ліквідації на території закладу нір гризунів, гнізд, їх стежки та інші речі, що сприяють гризунам;

Всю цю інформацію записує у формуляр „Протокол дератизації” F-2/PR–2, „Карта огляду контейнерів дератизаційних” F–3/PR–2, „Протокол утилізації гризунів” F–5/PR–2.

Під час огляду лапок для гризунів:

-         визначає наявність всіх лапок, та чи всі вони знаходяться на своєму місці;?

-         визначає їх технічний стан;

-         оглядає, чи в контейнері або поруч із ним не знаходяться мертві шкідники (якщо так, то

       визначає їх вид та усуває з теренів закладу) ;

      всі виконані роботи вносить до  формуляру „Протокол дератизації” F-2/PR–2, „Карта огляду лапок для гризунів” F-4/PR–2, „Протокол утилізації гризунів” F–5/PR-2.

6.9. У приміщеннях, де є незатарені харчові продукти, забороняється застосування отруйного покриття (липкі та порошкоподібні). Забороняється розкладати сипкі отруйні принади у безпосередній близькості від не упакованих харчових продуктів.

              У виробничих приміщеннях та у приміщеннях, де є незатарені харчові продукти, забороняється застосування родентицидів, окрім випадків, передбачених п. 6.10. даних Правил.

Якщо представник фірми ДДД ствердить активність гризунів на території та в приміщеннях закладу, то застосовує наступні методи знищення:

-         збільшує кількість контейнерів дератизаційних;

-         збільшує кількість отрутопринади в контейнерах так, щоб не була повністю поїдена до наступного візиту контрольного;

-         впроваджує програму знищення гризунів на території закладу  здаля від будівель, або ж навіть поза територією закладу;

-         застосовує методи відлову гризунів за допомогою живолапок та інших лапок;

-         6.10. встановлює контейнер з родентоцидами  до виробничих приміщень з метою ліквідації  гризунів  (екстрена ситуація –у випадках гострої необхідності);

-         після ліквідації гризунів контейнери необхідно негайно замінити пастками для відлову гризунів.

Вищенаведені  дії, пов’язані з використанням засобів знищення вписує до формуляру

„Протокол дератизаційний”, F-2/PR-2.

6.10. У випадках гострої необхідності розташування родентицидних засобів серед продуктів, упакованих в легкодоступну для гризунів тару (картонні коробки, паперові, поліетиленові пакети, мішки), необхідно застосовувати тільки родентицидні блоки (парафінові, воскові), розміщені в спеціальні захисні контейнери, які виключають перенесення принади гризунами, або випадкове потрапляння отруйних речовин в продукти харчування.

6.11. При виникненні неблагополучної епідситуації проводяться інтенсивні профілактичні та винищувальні заходи, під час яких діяльність об’єкту може бути призупинена рішенням територіальної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

6.12. Для захисту від гризунів дитячих об’єктів санітарно-профілактичні і винищувальні заходи проводять як в самих закладах, так і в розташованих поруч заселених гризунами об’єктах. Застосування хімічних і фізичних засобів дератизації на дитячих об’єктах допускається тільки при забезпеченні максимальних заходів безпеки, які виключають будь-який контакт дітей з отруйним засобом.

6.13. До числа особливих заходів безпеки під час роботи з отруйними засобами в дитячих, лікувальних, харчових і прирівняних до них закладів відноситься:

- заборона роботи отруйним засобом гострої, біологічної дії;

- розташування отруйного засобу і дератизаційних покриттів тільки в приміщеннях, недоступних дітям, або в період повної відсутності дітей;

- розташування отрутопринади в спеціальних, доступних тільки для гризунів, маркірованих надписом “ОТРУТА” ємностях, що виключає рознесення отруйного засобу гризунами і попадання його на продукти харчування, медикаменти, предмети побуту;

- нанесення отруйних покриттів тільки на вертикальні поверхні спеціальних ємностей;

- нумерація ємностей з отрутопринадами, здача під розписку замовнику із подальшим збором всіх залишків дератизаційних засобів з метою знищення;

- збір трупів гризунів.

6.14. Застосування механічних засобів боротьби з гризунами (капкани, пастки, верші тощо) дозволяється на об’єктах будь якого типу.

6.15. При високій чисельності гризунів в сміттєкамерах здійснюють їх інтенсивну дератизаційну обробку, опечатавши всі стволи, люки сміттєпроводів не менше, ніж на 24 години. Мешканці повинні бути оповіщені завчасно про терміни проведення дератизаційної обробки та заходи безпеки.

6.16. Стійке зниження чисельності гризунів може бути гарантоване не раніше ніж за 3 місяці після проведення щомісячних дератизаційних робіт, при умові проведення таких робіт на всій площі об’єкту (включаючи незабудовану прилеглу територію), обов’язковому виконанні замовником вимог до санітарного і технічного стану об’єкта (згідно викладеному в розділі 5 цих Санітарних правил і укладеним договором).

6.17. Контроль якості дератизації проводиться на трьох рівнях:

- самоконтроль (силами виконавців дератизації);

- внутрішній (силами контрольної бригади або фахівців);

- експертний (силами сторонньої установи).

Самоконтроль здійснюється у відповідності до діючих інструктивно-методичних рекомендацій за допомогою слідових майданчиків, засобів механічного відлову гризунів та інших засобів контролю на об’єктах обслуговування паралельно з проведенням комплексу дератизаційних робіт.

Внутрішній контроль проводиться рішенням адміністрації організації, яка виконує дератизаційні роботи, для корегування дератизаційних заходів, як правило, на епідеміологічно значущих чи інтенсивно заселених гризунами об’єктах.

Експертний контроль проводиться у міру необхідності, для вирішення нестандартних питань, що виникають при проведенні дератизаційних заходів, обміну досвідом.

7.      Вимоги до приготування, зберігання, транспортування, застосування та утилізації дератизаційних засобів та заходи безпеки

7.1. При виборі дератизаційних засобів необхідно враховувати:

-         особливості об’єкта, якій обробляється (тип, категорія, санітарно-технічний стан);

-         біологічні особливості гризунів (вид, особливості розміщення, стійкість до родентицидів тощо);

-         особливості родентицидів (діюча речовина, її концентрація, гостра і хронічна дія, форма і спосіб застосування, норма витрат, токсичність для людей і тварин, вплив на об’єкти, що обробляються, навколишнє середовище тощо).

7.2. Дератизаційні засоби необхідно використовувати відповідно до інструктивно-методичних документів, затверджених в установленому порядку для кожного засобу, з дотриманням правил особистої і громадської безпеки, заходів захисту зовнішнього середовища та існуючих правил охорони праці і техніки безпеки для робітників дезінфекційної справи.

7.3. До роботи з отруйними дератизаційними засобами (родентицидами) допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли спеціальне навчання та інструктаж по техніці безпеки, і котрі не мають протипоказань згідно з діючими нормативними документами медичної регламентації допуску до професії. Працювати з отруйними засобами вагітним жінкам заборонено (інші обмеження – відповідно до методичних вказівок щодо засобів, які використовуються).

7.4. Усі роботи, пов’язані з родентицидами, в тому числі їх фасування, приготування принад, обробка об’єктів (осередків), повинні проводитися обов’язково в спецодязі з бавовняної чи суконної тканини, захисному взутті, рукавицях згідно ГОСТ 12.4.103-83 з використанням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) органів дихання і очей, які відповідають вимогам техніки безпеки:

- для захисту органів дихання від пилу застосовують протипилеві респіратори: Росток-2, Росток-3П, Пульс-К, Пульс-М, “Лепесток”, У-2К та інші, від газоподібних речовин – універсальні респіратори типу “РУ-60м” згідно з ГОСТ 17269-74, “РПГ-67” згідно з ГОСТ12.4-004-74 з протигазовими патронами марки “А” або фільтруючі протигази, а також інші аналогічні марки респіраторів;

- для захисту шкіри рук від пилевидних засобів рекомендуються бавовняні рукавиці, а при роботі з рідкими формами – гумові технічні рукавиці (арт.374) або рукавиці з плівковим покриттям (арт.588);

- для захисту очей від попадання родентицидних засобів необхідно застосовувати герметичні окуляри типу “ЗП”, згідно з ГОСТ 12.4.003-80 “ПО-2” чи “ПО-3”, згідно з ГОСТ 94.96-69. Крім цього, при розфасовці і розкладанні родентицидних засобів необхідно користуватися вимірювальним посудом для запобігання контакту шкіри з отруйним засобом.

7.5. Засоби індивідуального захисту зберігають у спеціально виділеному приміщенні з достатньою природною чи припливно-витяжною вентиляцією, в окремій шафі. Категорично заборонено зберігати їх в дома, а також поруч з родентицидами та особистим одягом.

7.6. Всі заходи знезараження спецодягу, тари, транспортних засобів, посуду від родентицидів проводять з використанням ЗІЗ поза приміщенням або в спеціальному приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.

7.7. Після роботи з родентицидами спецодяг необхідно висушити та провітрити. Регулярний поточний ремонт, прання спецодягу повинна забезпечити і контролювати адміністрація. Заборонено проводити прання спецодягу в домашніх умовах та в непристосованих приміщеннях.

7.8. При роботі з родентицидними концентрованими засобами через кожні 45-50 хвилин необхідно робити технічну перерву на 10-15 хв., під час якої обов’язково, знявши засоби захисту, вийти на свіже повітря або перейти у приміщення, вільне від родентицидних засобів. Загальний час роботи з родентицидами не повинен перевищувати 6 годин.

7.9. При проведенні всіх робіт з родентицидними засобами обов’язково дотримуватись правил особистої гігієни. Забороняється пити, курити та приймати їжу в приміщенні, в якому проводиться дератизація. Необхідно уникати потрапляння родентицидних концентратів і приготованих на їх основі засобів на шкіру, в очі і ротову порожнину. Працівники, які мають пошкодження цілісності шкірних покривів, до роботи не допускаються. Після роботи необхідно вимити милом руки, обличчя та інші відкриті ділянки тіла, на які могли потрапити родентициди; прополоскати рот питною водою. Після закінчення зміни прийняти гігієнічний душ. У мірі необхідності використовують засоби для пом’якшення води.

7.10. Виконавцям дератизаційних робіт необхідно дотримуватись заходів запобігання зараження інфекціями від гризунів:

-         працювати у спецодязі;

-         трупи гризунів брати руками, захищеними рукавицями або за допомогою корнцангів, щипців;

-         остерігатися укусів гризунів, випадкового попадання їхніх екскрементів на шкіру;

-         в осередках геморагічної лихоманки з нирковим синдромом та інших інфекціях з аерогенним шляхом передачі збудника необхідно користуватися респіраторами;

-         в осередках трансмісивних інфекцій необхідно остерігатися нападу членистоногих, переносників збудників хвороби;

-         після контакту з гризунами або їх екскрементами користуватися шкірними антисептиками, дозволеними МОЗ України до застосування на території України.

7.11. На об’єктах підвищеного епідризику дезінфектори повинні працювати групами або бригадами: не менше двох, а в особливо складних умовах (кам’яновугільні шахти) – не менше 4 осіб у супроводі фахівців, які знайомі з особливостями функціонування об’єкту.

7.12. Фахівці, що здійснюють виготовлення, видачу, транспортування та використання принад з вмістом родентицидів, проходить обов’язкові медичні огляди, професійну гігієнічну підготовку та атестацію у порядку, встановленому діючим законодавством.

7.13. Родентицидні засоби повинні бути зовнішньо різко відмінні від продуктів харчування, предметів домашнього вжитку, іграшок, лікарських препаратів. Це досягається шляхом підфарбовування, зміною форми, спеціальною упаковкою та маркуванням. Для приготування отруєних принад забороняється використовувати не подрібнене насіння соняшнику або інші продукти харчування, які мають привабливий зовнішній вигляд.

7.14. Виготовлення дератизаційних принад повинно проводитись в спеціально обладнаному ізольованому приміщенні з окремим входом. Сюди забороняється заносити речовини, які мають різкий запах, в тому числі дезінфекційні та дезінсекційні засоби. Усі роботи з отруйними засобами – приготування принад, розфасування – повинні проводитись тільки у витяжній шафі. В цьому приміщенні заборонено зберігати продукти харчування, вживати їжу, курити, категорично заборонено перебування сторонніх осіб, домашніх тварин.

7.15. Лабораторія з виготовлення принад, до складу яких входять родентициди, включає виробниче, складське та побутове приміщення.

Виробниче приміщення призначене для виготовлення, фасування та видачі принади. Приміщення оборудується припливно-витяжною вентиляцією, витяжною шафою та сейфом для зберігання отрути добової норми. Виробниче приміщення облаштовується водопроводом, каналізацією. Підлога та стіни на рівні 1,5м повинні покриватися миючими матеріалами: кахель, лінолеум, масляна фарба. Поверхні робочих столів вкриваються цільним листом миючого матеріалу: оцинкована жерсть, нержавіюча сталь, кахель, пластик та ін.). Площа приміщення, робоче обладнання, умови праці повинні відповідати чинному санітарному законодавству.

Складське приміщення призначене для зберігання родентицидів та принад. Виробнича діяльність у даному приміщенні не здійснюється. Приміщення оборудується припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує додержання у повітрі робочої зони не вище за допустимі норми.

У побутовому приміщенні повинна бути душова кабіна, туалет. Окремо розташовуються шафи для зберігання робочого та особистого одягу, аптечка першої медичної допомоги, засоби індивідуального захисту.

Лабораторія для виготовлення принад з використанням родентицидів повинна мати ізольований вхід від приміщень іншого призначення. Виготовлення принад з використанням родентицидів поза лабораторією не допускається.

7.16. Враховуючи те, що для виконання дератизаційних робіт використовують невеликі кількості родентицидів (до 50 кг), вони можуть зберігатись безпосередньо у закладі (підрозділі), який займається проведенням дератизаційних робіт, в окремому складському приміщенні, яке відповідає санітарним нормам.

Родентициди повинні зберігатися:

-         у сейфах в спеціальних ізольованих сухих приміщеннях, які закриваються на замок, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, пожежно-охоронною сигналізацією;

-         в щільно закритій непошкодженій тарі з етикеткою і обов’язково присутнім ярликом “ОТРУТА”, або “ТОКСИЧНО”.

В приміщеннях, де зберігаються родентициди, заборонено зберігати продукти харчування, вживати їжу, курити. Категорично заборонено перебування сторонніх осіб, домашніх тварин.

Дератизаційні принади, придбані населенням для боротьби з гризунами в побуті, повинні зберігатися в місцях, недоступних для дітей, домашніх тварин, окремо від продуктів харчування, ліків, питної води.

7.17. Родентициди заборонено перевозити поруч з продуктами харчування. Розвантаження та завантаження родентицидів необхідно проводити у спецодязі. Перед розвантаженням родентицидів з транспортних засобів (вагон, контейнер), перед відкриттям, перевіряють цілісність пломб. При наявності просипаних (пролитих) родентицидів обов’язково проводять прибирання транспортного засобу з наступним знищенням непридатних зібраних родентицидів та прибирального інвентарю, використовуючи засоби індивідуального захисту.

7.18. Родентициди, необхідні для роботи, видають дезінфектору в розфасованому вигляді, запаковані в щільну тару (поліетиленову) з назвою засобу і його кількості.

Дератизаційну принаду на об’єкті розкладають за допомогою металевої або пластмасової столової ложки. При роботі з порошковими отруйними засобами (обпилення нір, води) дезінфектор зобов’язаний одягнути протипилевий або ватно-марлевий респіратор.

7.19. Родентицидні засоби доставляють до місця використання і зворотно в спеціальній сумці, валізі (під замком), які використовуються тільки для цієї мети. В середині транспортної тари обов’язкова наявність опису вмісту тари, адреса виконавця робіт, попередження про токсичність вмісту тари. Категорично заборонено переносити продукти харчування поруч з родентицидами.

7.20. Заборонено передавати родентицидні засоби стороннім особам, а серед професійного контингенту – без реєстрації, заведеної в конкретній установі. Невикористані засоби в кінці робочої зміни доставляють в установу і здають особі, відповідальній за їх зберігання. Транспортування родентицидів дозволяється транспортом, який має санітарний паспорт, тобто дозвіл на їх перевезення.

7.21. Необхідно повідомляти людей, які проживають або перебувають на об’єктах, де проводяться дератизаційні роботи, про наявність родентицидів і надавати рекомендації щодо дотримання заходів безпеки.

7.22. При проведенні робіт дератизаційні засоби розташовують в місцях, недоступних для дітей, домашніх тварин, окремо від продуктів харчування, питної води. Для запобігання отруєння нецільових видів тварин, забруднення води і ґрунту родентицидні засоби необхідно розміщувати в спеціальних ємностях, захищених від проникнення нецільових видів тварин і розношення отруйної речовини гризунами. За межами будівель отруйні засоби повинні бути захищені від дощу, потоків води і роздування вітром.

7.23. При проведенні дератизації в дитячих, лікувальних, харчових і прирівняних до них спеціалізованих об’єктах, необхідно дотримуватись особливих заходів безпеки (п.п. 6.9, 6.12, 6.13).

7.24. Загиблих гризунів збирають у тару, використовуючи корнцанги або щипці, захищаючи руки гумовими рукавичками. Для подальшого обстеження зібрані трупи гризунів доставляють в протичумну станцію або лабораторію особливо небезпечних інфекцій санепідстанції, дотримуючись вимог щодо пакування, підписання, термінів доставки, визначених приписами цих установ. Якщо гризунів не обстежують, то їх трупи знищують: спалюють чи закопують в землю на глибину не менше 0,5 м, заповнивши яму дезінфекційним засобом, дозволеним до застосування в Україні.

7.25. При випадковому отруєнні родентицидами потерпілому необхідно надати терміново невідкладну медичну допомогу. Усі особи, що працюють з родентицидами, повинні знати перші ознаки отруєння та вміти надавати першу медичну допомогу.

8. Здійснення виробничого контролю підрозділів дезінфекційного профілю.

8.1. У закладі, що здійснює діяльність з дератизації, виробничий контроль здійснюється спеціально виділеним фахівцем.

8.2. При здійсненні виробничої діяльності з проведення дератизаційних робіт підприємство повинне мати:

- діючі державні санітарні правила;

- копії свідоцтва про державну реєстрацію, методичних вказівок або регламентів по застосуванню та копію сертифікату якості на придбану партію засобу, яка завірена печаткою постачальника;

- медичний висновок на всіх робітників, які здійснюють роботи з дератизації, у тому числі їх зберігання, виготовлення принад та транспортування;

- розташовану на видному місці інструкцію щодо особистої та громадської безпеки при використанні родентицидів у відповідності з додатком № 2;

8.3. Лабораторний контроль у закладі, що здійснює дератизаційні заходи, передбачає дослідження родентицидів у повітрі робочої зони виробничого та складського приміщень, також на підлеглій території на початку діяльності підприємства та далі 1 раз на рік.

8.4. Про порушення нормальної роботи підприємства, пов’язаних із забрудненням приміщень, атмосферного повітря, грунту, отруєнням людей, негайно інформується територіальна санітарно-епідеміологічна станція.

Додаток 1

до Правил

Орієнтовні нормативи використання засобів дератизації

Примітка:  кількість отрутопринади залежить від заселеності гризунами об’єкту та кількості постійних точок на об’єкті, які визначаються фахівцями.

Додаток 2

до Правил

Заходи першої допомоги при отруєнні родентицидами

1. Заходи першої долікарської допомоги при отруєнні родентицидними засобами визначаються їх складом і важкістю отруєння. Конкретні заходи для кожного засобу вказані у відповідних інструктивно-методичних документах щодо його застосування.

2. Загальна тактика долікарської допомоги направлена на негайне припинення дії отруйного засобу на потерпілого. Необхідно зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від стискаючого одягу і викликати лікаря. До його приходу вжити заходів щодо видалення отруйних засобів.

2.1. Отруйний засіб, якій попав на шкіру, легко (не втираючи) зняти за допомогою тканини, ватного тампону чи м’якого паперу, промити шкіру водою з милом.

2.2. При потраплянні отруйного засобу в очі, промити їх проточною водою або 2% розчином питної соди, закапати 1-2 краплі 30% розчину сульфацилу натрію (альбуциду).

2.3. При потраплянні отруйного засобу в шлунок необхідно дати потерпілому випити декілька склянок теплої води або розчину марганцевокислого калію слабо-рожевого кольору. Після цього дати випити 4-5 таблеток активованого вугілля (карболену).

2.4. При ослабленому диханні потерпілому дають нюхати нашатирний спирт. У випадку припинення дихання необхідно негайно розпочати штучну вентиляцію легень.

2.5. При зупинці серця проводять його зовнішній масаж через грудну клітку.

2.6. Про наявності судом необхідно виключити усі подразники і надати потерпілому цілковитий спокій.

2.7. При носових кровотечах – покласти потерпілого, закинути голову, прикладаючи холодні компреси на перенісся і потилицю, в ніс – ватні тампони, змочені 3% розчином перекису водню.

3. Після усіх процедур потерпілого необхідно зігріти, дати міцного чаю. Якщо потерпілий в непритомному стані, грілки застосовують акуратно, щоб не викликати опіків. Необхідно обов’язково звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.

Додаток 3

до Правил

Аптечка першої допомоги для працюючих з родентицидними засобами

повинна бути:

1.      Для дезінфекторів та дезінструкторів (з мінімальним складом лікарських засобів), виконуючих дератизаційні роботи на об’єктах.

2.      Базова в закладі, де готуються та фасуються приманки зі складом родентицидних засобів (повний набір лікарських засобів).

До аптечки додається пам’ятка по застосуванню лікарських препаратів.

Склад аптечки першої допомоги (з мінімальним складом лікарських засобів)

Склад аптечки першої допомоги (повний набір лікарських засобів)

Додаток 4

до Правил

Вимоги до оснащення виробничого приміщення

для приготування дератизаційних принад

1. Достатнє природне та електричне освітлення.

2. Наявність водопроводу, каналізації, опалення.

3. Газова або електрична плита.

4. Легко миюча підлога і стіни (кахель, лінолеум, олійна фарба тощо).

5. Двері з надійними запорами, для 1 і 2-х поверхів – металеві грати на вікнах і пожежно-охоронна сигналізація.

6. Припливно-витяжна вентиляція та витяжна шафа, які забезпечують вміст у повітрі летких речовин на безпечному рівні.

7. Холодильник для зберігання швидкопсувних принад і харчової основи.

8. Сейф для зберігання родентицидних засобів.

9. Пилосос і, по можливості, повітроочисник.

10. Робочі столи, вкриті цілісним покриттям (корозійностійкий метал, пластик тощо).

11. Пристрій для подрібнення харчової основи та змішування з родентицидними засобами.

12. Набір ємностей, посуду, вимірювальної тари для приготування і зберігання принад.

13. Ваги, рівноваги.

14. Пакувальний матеріал.

15. Спецодяг та засоби індивідуального захисту.

16. Повністю укомплектована аптечка першої допомоги (згідно додатку 2).

17. Засоби малої механізації робіт.

18. Прибиральний інвентар.

Додаток 5

до Правил

9. Правила виготовлення харчових отруєних принад та методи їх застосування

9.1. Принади на хлібі.

Підсушену однорідну хлібну крихту зважують та висипають у спеціальну ємність. До неї точно за масою додають родентицид, цукор, олію. Усі складові частини ретельно змішують дерев’яною лопаткою до одержання однорідної маси.

9.2. Принади на каші.

У воді розчинюють сіль та цукор. У цьому розчині варять крупу доки каша не стане крутою. Щоб утворилися рівномірні крупиці, кашу тонким шаром викладають на стіл або до тазів. Дають остигнути. Після чого зважують та змішують у ємностях з олією, потім – з родентицидом.

9.3. М’ясні (рибні) принади.

Виготовлений на м’ясорубці фарш зважують та ретельно змішують з хлібною крихтою та олією.

9.4. Принади із зерна.

Очищене зерно ретельно змішують із 4% крохмальним клейстером та родентицидом. Потім зерно охолоджують та підсушують, після чого змішують з олією.

9.5. Овочеві принади.

Дрібно нарізані однорідні та охолоджені шматочки зварених у підсоленій воді овочів (картопля, морква, буряк) змішують з олією та родентицидом.

9.6 .Зелені принади.

Використовують взимку та ранньою весною. Пророщений овес, овочі та соковиті рослини зрошують родентицидами.

9.7. Парафінові брикети.

Тісто або вівсяну крупу ретельно змішують із цукровим піском, сіллю, рослинною олією та родентицидом. Виготовлену суміш заливають розплавленим на водяній бані парафіном марки ТУ-ОРУ 40-55 (для лабораторної цілі). Суміш заливають тонким шаром на поверхні, дають охолонути. Ріжуть ножем або формою на шматки вагою 100г. Упаковують по 5-10 брикетів, загортаючи у спеціальний папір. Вказують назву принади, дату та місце виготовлення, термін та умови зберігання. Маркірують словом «ОТРУТА».

9.8. Галети.

Отруту розчинюють у теплій воді, підкрашують еозіном до червоного кольору (на 1 л води додають 1г барвника), після чого розчинюють сіль та цукор. На цьому розчині замішують тісто, до якого додають рослинну олію. Тісто шаром 0,5 см розрізають на коржі вагою 20-30г, які випікають у сушильній шафі спочатку при температурі 50°С, потім - при 140°С на протязі 6 годин. Підсушують, упаковують, маркірують як брикети.

Термін зберігання брикетів та галет до 1 року, при умовах зберігання у сухому приміщенні при кімнатній температурі.

10. Використання отруєних принад.

10.1. На початку проведення дератизаційних заходів треба визначити видову чисельність гризунів, їх місця мешкання: нори у приміщенні та із зовнішньої сторони.

10.2. Наявність гризунів та їх вид визначається об’єктивними показниками: виловом, заслідженими пиловими майданчиками, слідами пошкодження споруд, іншими слідами життєдіяльності гризунів.

10.3. Після визначення видової чисельності гризунів та їх місць розташування, отруєні принади розташовують у ходи нір, контейнери.

10.4. Отруєні принади розташовують у «жилих» норах, якими користуються гризуни. Мешкання гризунів у норах визначається їх клеєнням папером, або закриттям підручними засобами із зовнішньої сторони – засипають невеликою кількістю землі або піску. Якщо через 1-2 тижні нори стануть відкритими, їх треба визначати «жилими».

10.5. Бажано за 1-2 тижні перед проведенням дератизаційних заходів вилучити харчі та воду, або перемістити їх до тари, не доступної для гризунів.

10.6. Принади розташовують у глибіні ходів нір у паперових пакетах. Можна використовувати нефасовану принаду, при цьому викладати її потрібно чистою ложкою до кожного ходу щуриної нори у кількості від 20-25г та мишиної – 2-3г.

10.7. Розташування отруєної принади у спеціальних контейнерах найбільш безпечне для людей та довкілля, тому що попереджається випадкове розкидання отруєних принад. Контейнери повинні бути чистими, не мати сторонніх запахів, зберігатися окремо від дезінфекційних засобів з різними запахами.

10.8. Отруєну принаду кладуть до дна контейнера у кількості 50-100г (2-4 столові ложки).

10.9. Розташовують контейнери по периметру огорожі з внутрішньої сторони та по периметру зовні будівель на відстані 15 – 30 м. один від одного. При вхідних дверях будівель та воротах контейнери розташовують по обох боках дверних пройомів на відстані 1 м від пройомів біля міст виходу гризунів, по ходу слідів їх життєдіяльності. На кожні 50-70кв.м. заселеної гризунами площі розташовують 1 контейнер.

10.10. Перевірку контейнерів здійснюють через 1-2 3 -4 доби після їх установки. Якщо гризуни з’їли принаду, то її доповнюють новою. Зміну принади здійснюють якщо вона залишається не займана тривалий час.

10.11. Відкрите застосування принади здійснюється лише у складських та виробничих приміщеннях, де відсутні люди та не має домашніх тварин.(по НАССР – заборонено)

10.12. Принади із ратинданом, зоокумарином та іншими мало небезпечними засобами розташовують у паперові пакети вагою 15-20г для щурів, та 2-3г. – для мишей, на яких роблять попереджені написи «ОТРУЄНА ПРИНАДА»..(по НАССР – заборонено)

Розташовують пакети з принадою із рахунку 1 пакет на 10-15 кв.м. площі.

10.13. Наступного дня перевіряють наявність принади та вилучають не з’їдені принади. Якщо принаду добре поїдають, додають наступну свіжу порцію.

11. Рідкі принади.

11.1. У місцях де відсутня вода, розташовують поїлки з водою , обпиленою родентицидами. Отрута, яка використовується для обпилювання води, повинна добре розчинятися та бути легкою (тяжкі препарати не ефективні), тому що щури охайно спивають верхній шар води і не беруть родентицид, який залишається в осадку. До поїлок залучають посуд висотою від 4 до 6 см, додають воду шаром 1 см.

11.2. На кожні 100см кв. поверхні води для обпилювання необхідно брати від 3 до 5 г зоокумарину, ратиндану та інших засобів.

11.3. Розподіляти порошок родентициду треба рівномірною плівкою на всю поверхню води.

11.4. Обпилювання здійснюють безпосередньо перед розташуванням поїлок. Обпилювання здійснюють спеціальними дустерами або гумовими грушами з наконечником, до зовнішньої частини якого вставляють щільну смугу паперу для рівномірного розпилювання.

11.5. Поїлки з родентицидом розміщують до контейнерів, які маркують „ОБЕРЕЖНО – ОТРУТА” (мусить бути слово „обережно”, або „Увага”«ОТРУЄНА ПРИНАДА».

12. Обпилювання родентицидами місць, часто відвідуваних гризунами.

12.1. Проходжуючи по обпиленим місцям, гризуни отрутою забруднюють міх, лапки, інші частини тіла. Облизуючи свої зовнішні покрови, гризуни ковтають отруту, яка потрапляє в рот до роту та до інших внутрішніх органів.

12.2. Використовуються нерозчинні у воді та малогігроскопічні родентициди: зоокумарин, ратиндан.

12.3. Обпилюють виходи із нір та інші місця, де знаходять сліди життєдіяльності гризунів. Отруту додають до «діючих» нір із рахунку 2-5г на один отвір. Така ж кількість родентицидів витрачається на 1 кв.м. відкритої поверхні, підлоги та інших місць. Після проведення обпилювання повинен залишитися рівномірний, добре видимий тонкий шар родентициду. Повторні обробки проводять через 12-15 діб.

12.4. Обпилювання здійснюють гумовою грушою, яка має дозований спеціальний наконечник та марлевими мішечками, зробленими із двох слоїв марлі.

(все це не можна робити в місцях перебування людей, тварин та виробничих приміщеннях)

13. Тампонування нір гризунів.

13.1. Здійснюють за допомогою вати, паперу та інших матеріалів, якими закривають виходи нір.

13.2. Весною та восени доцільно біля нір розташовувати шматочки обпиленої вати або паклі, яку гризуни використовують для будівлі свого кубла. Цим шляхом впливають на молоді особі, які знаходяться у кублі. (все це не можна робити в місцях перебування людей, тварин та виробничих приміщеннях)

Додаток 6

до Правил

Термін використання засобів індивідуального захисту (підстава: Правила по охране труда работников дезотделов № 1963 от 09.02.79г.)

Змінено ОП